“Ден зателефонував в останні перед війною вихідні. Військові розуміли, що вторгення неминуче , й Ден і його побратим хотіли взяти шлюб з коханими. Була неділя, центри адмінпослуг не працювали, а хлопці і дівчата могли вирватися з частини хіба на пару годин.
Вперше за 3 роки я подзвонила міністру юстиції , й пан Малюська допоміг. Ден скинув фото двох красивих, щасливих, військових пар і свідоцтва про шлюб, укладений 20 лютого.
А вже наступного тижня героїчна 72, де 8 років служив Ден Миколайович рятували і звільняла Київщину. Якби не він і не його побратими, хто б знає , що було б з нашим містом.
Ми з Марія Іонова познайомилися з Денисом в 15 біля Авдіївки. Не було такої гарячої точки на фронті , де б не воювали легендарні Чорні Запорожці. Ми дружили з бригадою, а Дена побратими любили особливо.
Дуже добрий, поряд завжди терлися фронтові собаки, які відчувають солдатську душу. Дуже справжній.
Про загибель Дена я дізналася на похоронах Гліба Бабича. Що ж ви так, Хлопці…
Герої- вмирають. І це дуже боляче.”, – Ірина Геращенко.
Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.