Смертельні “Ланцети”. Звідки в Росії з’явилась ця “диво-зброя” і чи небезпечна вона

Останніми тижнями Росія почала активно застосовувати проти українських військ свої новітні ударні безпілотники. Особливий захват в російських ЗМІ викликає масове використання новітнього дрону-камікадзе “Ланцет”. Вони вже називають його фактором, який “кардинально змінить ситуацію на фронті”.

“Ланцет” (в медицині так називається прототип скальпеля – гострий інструмент для розрізання наривів) як і його більш відомий побратим “Куб” – це баражуючі боєприпаси, тобто дрони, що здатні тривалий час кружляти в повітрі, відстежувати ціль і атакувати її, стрімко пікіруючи донизу.

Назву від медичного інструменту безпілотник отримав за свою “хірургічну точність”.

Максимальна швидкість дрона-камікадзе останньої модифікації ( “Ланцет-3”) становить 110 км/год під час горизонтального польоту та 300 км/год під час атаки на ціль. Дальність дії – 40-50 км. Сам БПЛА важить близько 12 кг, з яких бойова частина (осколково-фугасна) – до 5 кг. Такий апарат може бути в повітрі майже годину, повідомляє BBC.

Велика кількість відео вдалих застосувань “Ланцетів” на полі бою в Україні почала з’являтися в телеграм-канал російських військових блогерів і журналістів наприкінці жовтня-початку листопада поточного року.

Крім того, міністерство оборони Росії в своїх звітах теж робить акценти на “вдалому застосуванні” цього апарату і називає його “найефективнішим російським БПЛА”.

В командуванні українських Повітряних сил також визнають, що нещодавно такі дрони з’явились на українському фронті в “широкому використанні”.

Нова диво-зброя?

Зрозуміло, що найбільше схвальних епітетів отримує російський безпілотних насамперед від військових оглядачів і експертів з РФ.

Так, експолковник генштабу РФ Михайло Ходарьонок прямо заявляє, що “Ланцет” значно перевершує свій американський аналог – баражуючий безпілотник Switchblade-600.

Зокрема, за рахунок незвичного розміщення крил (вони в російського дрону Х-подібні, а не прямі) він начебто має переваги при маневруванні і пікіруванні.

Російський експерт звертає увагу, що дрон-камікадзе часто використовується в парі з російським розвідувальним БПЛА “Орлан”. Він визначає ціль, а “Ланцет” її вражає.

Зазвичай таким чином війська РФ намагаються вивести з ладу зенітно-ракетні системи (ЗРК) противника.

Він вважає, що таким чином РФ зможе в найближчому майбутньому подолати українську ППО.

“Звичайно, деяка кількість ЗРК “Бук” та “Оса-АКМ” у ЗСУ ще зберігається, і це завдає певних незручностей льотчикам. Але збільшення частки БЛА “Ланцет” і “Куб” біля лінії зіткнення рано чи пізно унеможливить їх роботу, а там і основна авіація приєднається”, – прогнозує він в дописі на своєму телеграм-каналі.

Росіянин впевнений, що саме ефективне використання Росією ударних дронів – “найбільша проблема” для Києва зараз.

Цю свою тезу він підтверджує інформацією про надання Німеччиною партії антидронових систем 16 листопада для української армії.

“Якщо відкрити список (допомоги від Німеччини), то ми можемо переконатися, що найбільше “болить” у ЗСУ. 10 датчиків та глушилок для захисту від БПЛА запросили. Це означає, що “Герані” (іранські дрони Shahed, які РФ маркує як “Герань”, – Ред.) та “Ланцети” завдають Києву реального головного болю”.

Чи не щодня відео застосування “ланцетів” викладає російський воєнкор ВДТРК Олександр Сладков.

Він є одним з топ-пропагандистів війни в РФ і зокрема займався допитами українських військовополонених.

На своєму телеграм-каналі, де понад 1 млн підписників, з початку листопада він регулярно викладає відео з російськими ударними безпілотниками.

Сладков вказує, що останнім часом “значно посилився контент”, пов’язаний із застосуванням “Ланцетів”.

Воєнкор також наголошує, що ці дрони знищують техніку ЗСУ, наприклад гаубиці М777, “пачками” й “одна за одною”.

“Для “Ланцету” авторитетів немає”, – радіє росіянин.

Російський провладний телеграм-канал “Рибарь” (видання The Bell встановили, що його власниками можуть бути московський програміст Денис Щукін і військовий кореспондент Аббас Джума, який перебуває під санкціями США за причетність до поставок іранських БПЛА) навіть підрахував, що за місяць (з 13 жовтня до 12 листопада) “Ланцети” начебто знищили і пошкодили 11 українських гаубиць, 7 танків, 7 самохідних артустановок, 6 бронемашин, 4 ЗРК і 5 РЛС, 3 пускові установки системи С-300 і один бронекатер.

Щодо протидій цим дронам, то міноборони РФ самовпевнено заявляє, що це майже нереально: “Завдяки протилазерному захисту перехопити чи знищити БПЛА практично неможливо”.

Однак в Збройних силах України мають іншу думку. Так, перший екземпляр такого БПЛА українські сили збили всередині липня на Запоріжжі і виклали фотодоказ. Ще один російській дрон-камікадзе був збитий через тиждень на Миколаївщині при спробі атакувати радіолокаційну станцію.

В жовтні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що змогли збити 2 “Ланцети” за допомогою винищувача.

Чи справді вони такі небезпечні?

“Ситуація змінилася. Сьогодні ми вже не маємо переваги в безпілотниках. Особливо в ударних. І тут питання не якості, а в кількості”, – так ситуацію на фронті на початку листопада охарактеризував командир підрозділу аеророзвідки ЗСУ, спеціаліст з розробки дронів Юрій Касьянов.

Проблема, на його думку, в значному дефіциті БПЛА, особливо ударних, в українській армії. А це своєю чергою пов’язано з тим, що в Україні, на відміну від РФ і Ірану, так і не був запущений процес масового виробництва дронів.

Заяви українських діячів про неспроможність Москви запустити в серійне виробництво зброю такого типу без іноземної електроніки експерт називає проявом “ура-патріотизму і зверхнього ставлення до противника”.

“Ми втратили ініціативу в безпілотниках. Противник вже почав масово застосовувати дрони-камікадзе типу “Куб” і “Ланцет”, а ми все робимо із запізненням”, – пояснює він ВВС.

За його словами, українська армія з початку війни, дійсно, була насичена “побутовими” дронами, які перелаштували під військові задачі. Але промислове виробництво спеціалізованих ударних БПЛА намагаються запустити лише зараз.

Допомоги від західних партнерів на цьому треку теж небагато. Ізраїль, який виготовляє схожі БПЛА, принципово не постачає Києву летальну зброю, а США не мають необхідної кількості, щоб надати велику партію ЗСУ.

Щодо ефективності російських дронів-камікадзе, то експерт звертає увагу на невеликий розмір бойової частини і малу дальність їхньої роботи.

Наприклад, “Куб” працює на дальності 10-20 км і несе боєприпас до 3 кг.

“Зазвичай він використовується не для ураження техніки, а для подавлення вогневих точок противника, знищення особового складу чи неброньованої техніки, наприклад вантажівок”, – каже Касьянов.

Схожі параметри має і “Ланцет”. Його бойова частина 3-5 кг, а дальність польоту – приблизно 40 км.

Це значно контрастує з параметрами іранського Shahed-136 (він же “Герань-2”), який РФ масово застосовує в атаках на Україну. Його бойова частина в 10 разів більша, ніж в “Ланцета”, а дальність польоту складає майже півтори тисячі кілометрів.

Однак Юрій Касьянов наголошує на тому, що ці БПЛА не варто порівнювати, бо вони виконують кардинально відмінні задачі. Якщо іранський дрон використовується для ураження великих інфраструктурних об’єктів у глибині території противника, то “Ланцет” – це безпілотник поля бою, що працює по окремих РЛС чи ЗРК безпосередньо біля лінії фронту.

“Це зовсім різні класи. Це все одно що порівнювати крилату ракету і пілотований винищувач. Це зовсім різна зброя і зовсім різні методи ведення війни”.

Щодо впливу російських дронів-камікадзе на перебіг війни в Україні, то співбесідник ВВС доволі обережний в оцінках.

“Я вважаю, що застосування БПЛА типу “Ланцет” на полі бою безумовно дає певні переваги противнику, – каже він. – Але водночас я не можу сказати, що застосування такого роду зброї може якось кардинально відбитися на перебігу і характері війни. Ні, це не вплине на підсумок війни”.

Касьянов наголошує, що є різні методи протидії таким БПЛА, наприклад, знищення його на землі, разом з оператором і станцією наведення.

Звідки в Росії “Ланцети”?

Те, що в Росії взагалі з’явився безпілотний баражуючий боєприпас – це результат самодіяльності компанії ZALA Aero, яка займається безпілотниками з середини 2000-х років.

Однак баражуючими боєприпасами вони зайнялися лише у 2010-х. Як розповів ВВС російський експерт, який побажав залишитися неназваним, такі дрони не цікавили міністерство оборони Росії, а комерційні компанії, розуміючи, що військові цим не зацікавляться, не займалися такими розробками.

ZALA Aero, яка зараз входить до складу групи компаній “Калашников”, почала розробляти баражуючі боєприпаси, розраховуючи на експортні поставки. “Ланцет” – не перший їхній продукт, до нього був випущений дрон “Куб”, який зараз також використовує російська армія.

“Куб” у 2019 році був представлений на виставці в Абу-Дабі. Прем’єра “Ланцета” відбулася влітку 2019 на виставці “Армія” в Підмосков’ї, причому на стенді “Калашникова” тоді це був головний експонат.

Тим не менше, як зазначив російський експерт, російська армія зацікавилася дронами-камікадзе тільки після того, як їх випробували в Сирії.

Судячи з публікацій у російській пресі, хоча випробування і продемонстрували ефективність БПЛА, це не привело до запуску їх у виробництво – вони видалися досить дорогою зброєю, для якої в Сирії не завжди знаходилися настільки важливі цілі, які не можна було вразити іншими засобами, наприклад, артилерією.

Іноземна “начинка”

Загадкою лишається “начинка” російських дронів. Скепсис експертів щодо можливості РФ власноруч виробляти всі комплектуючі для них має свої підстави.

Здебільшого тому, що ще нещодавно самі російські виробники казали про відсутність в них такої спроможності.

Тому Юрій Касьянов вважає, що “Ланцети” на 80% складаються з китайських комплектуючих, але фінальна збірка і налаштування відбувається на російських заводах.

Але він допускає, що мікросхеми для них також цілком вірогідно виготовляють в РФ.

“Вони можуть їх робити вічно, принаймні поки Китай буде продавати їм комплектуючі”.

Водночас, каже він, РФ вже почала сама освоювати процес виробництва електромоторів і акумуляторів для БПЛА, які раніше закупала в китайських постачальників

Не так давно, у квітні 2021 року в інтерв’ю інтернет-виданню Gazeta.Ru голова Центру аналізу стратегій та технологій Руслан Пухов сказав, що розробку та будівництво невеликих партій безпілотників у Росії налагодити можна, але із запуском їх у широке виробництво будуть проблеми, пов’язані, насамперед, з іноземними комплектуючими. За його словами, у “Ланцеті” вони є з високою ймовірністю.

“При серійному виробництві та насиченні військ у потрібній кількості цього типу БПЛА ми стикнемося з серйозними викликами. Можливо, варто подумати і про закупівлю за кордоном деяких позицій та технологій”, – сказав Пухов.

Слабке місце всіх російських безпілотників – відсутність у масовому виробництві невеликого надійного двигуна внутрішнього згоряння. У “Ланцеті” використовується електродвигун, але його походження, насправді, невідоме.

У жовтні в інтерв’ю “РИА Новости” глава НВО “Андроїдна техніка” Євген Дудоров сказав, що “сьогодні більшість російських безпілотників літакового та коптерного типу використовують електродвигуни імпортного виробництва (в основному – Китаю та країн Євросоюзу)”, і що його компанія зайнялася розробкою таких моторів.

Судити про те, скільки “Ланцетів” може побудувати Росія, складно – ця інформація засекречена. Вірогідно, деякі елементи цього баражируючого боєприпасу виробник може отримувати з-за кордону.

Серійне виробництво безпілотників у Росії почалося нещодавно. Наприклад, завод компанії “Кронштадт” з виробництва великих безпілотників “Оріон” був збудований лише торік, пише військовий блог BMPD, пов’язаний із Центром аналізу стратегій та технологій.

Безпілотник “Куб” рік тому лише пройшов державні випробування, пише “Вісник ППО та ВКС”.

Представлені в 2019 році “Ланцети”, судячи з коментарів у російській пресі та блогосфері, почали з’являтися у військах на фронті лише наприкінці літа-початку осені. Керівник “Ротсеху” Сергій Чемезов каже, що російські підприємства готові його поставляти в “необхідних кількостях”, якщо “буде замовлення”.

Однак наприкінці серпня російські телеграм-канали цитували слова головного конструктора ZALA Aero Олександра Захарова, який скаржився на нестачу виробничих потужностей, і навіть пропонував зайняти під будівництво безпілотників торгові центри.