Публікуємо допис українки, яку вразило, як деякі громадяни втікають і не вірять в ЗСУ та Україну. Попереджаємо: в тексті присутня мова окупантів: “Стою в черзі за гуманітаркою, позаду розмовляють дві жінки: «Ну, твои уехали? Да, но частично, невестка с детьми уже в Германии.
А сына ж не пускают, но он уже концы нашел, хотя и дорого – собираем сумму. Тут уже нечего делать – Украины уже нет, а путин по кусочку, месяц за месяцем все заберет – Донбасс, Запорожье, Николаев, Одесса и т.д., он никогда не отступится.
Только ехать нужно в страну, лояльную к путину, – Францию, Германию, а в Польшу – ни в коем случае, она будет следующая, за Украиной».
Ось так – поки мій син загибається в Сіверодонецьку, інші збирають суму…” – Наталя Грудініна.
В той же час генерал-майор ЗСУ Дмитро Марченко, який керував обороною Миколаєва заявив: “багато жителів Херсона сидять і чекають, коли вони включаться в роботу з того боку. І ми їх битимемо з двох боків. Ті, що спеціально там, не йдуть, сховали зброю, чекають просто сигналу.
Ніхто не збирається здавати і ніхто не збирається їх залишати, якщо там у когось пробігають думки, що давайте на цьому зупинимо війну – ні, це наша країна, це наші землі. Там мої брати живуть. Там наші люди живуть, ми не можемо їх залишити і ми не повинні їх залишити. Якщо ми залишимо, які ми тоді захисники», – сказав генерал.
Думка автора може не відображати думку редакції. Редакція не несе відповідальності за обґрунтованість і тлумачення думки автора, а сайт є лише носієм інформації.